Методичні рекомендації

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІПЛЕННЯ З ДОШКІЛЬНИКАМИ

Деталі

Опубліковано: Понеділок, 07 травня 2018, 10:19

Перегляди: 14122

Важко сказати, хто і коли вперше почав ліпити. Відомо лише, що за свій перший матеріал для ліплення людина обрала глину. Спочатку то були вжиткові вироби – різноманітний посуд, а вже згодом з’явилися глиняні прикраси і іграшки.

У північних країнах здавна й досі, коли на радість дітям випадає мокрий сніг, у дворах зростають справжні снігові містечка. А в теплих краях на березі моря влаштовують конкурси скульптур з піску. В садочку можливо використовувати і сніг, і пісок, але в основному на заняттях використовується глина, пластилін та солоне тісто.

Своєрідність ліплення полягає у тому, що за допомогою цього виду діяльності передається форма предмета в трьох вимірах.

Діти з задоволенням ліплять людей, тварин, посуд, транспортні засоби, овочі, фрукти, іграшки. Предмети, які вони створюють можливо використовувати  в ігровій діяльності.

Під час підготовки до ліплення дитина дістає багато знань про предмет (назва, форма, будова, колір, призначення). Разом з тим збагачується і розвивається її словник, зв’язна мова, за допомогою якої можна описати образ по пам’яті. Це сприяє розвитку її мислення, уваги, уяви та інших процесів.

На заняттях дитина дістає відомості про способи ліплення і сама навчається це робити. На основі свого досвіду вона намагається самостійно розв’язати навчальні завдання, а згодом ця самостійність переростає у творчість.

У процесі ліплення більше, ніж за будь-якої діяльності, можна домогтися максимальної активності обох рук, розвивати і зміцнювати пальці, особливо великі, вказівні, середні. Щоб засвоїти техніку ліплення, дитині потрібно розвинути спеціальні рухи щодо їх сили, точності, темпу, спрямованості, плавності, ритмічності. Ці якості допоможуть дошкільнику надалі оволодіти різними видами навчальної, трудової діяльності.

Під час ознайомлення з предметом дитина навчається розуміти його красу. Вона сама починає передавати в ліпленні окремі виразні його ознаки, намагається ретельно обробити поверхню виробу, оздоблює його орнаментом і т.д.

Ознайомлюючи дітей з деякими зразками скульптури і декоративно-прикладного мистецтва, ми виховуємо в них любов і повагу до людей, що створили ці чудові речі.

Ліплення допомагає виховати цікавість до образотворчої діяльності. Дитина ставить перед собою певну мету і доводить почату справу до кінця, а це сприяє розвитку організованості, цілеспрямованості і наполегливості, дисциплінує її.

Дорослим потрібно пам’ятати, що вони повинні навчати дитину ліпити, а не зробити з неї скульптора, і ліплення не самоціль, а лише засіб всебічного розвитку і виховання.

         Передбачено ускладнення технічних прийомів. Це дасть змогу дорослим вибрати тему для роботи з дітьми відповідно їх вікові та уміння.

Є такі види занять з ліплення: за зразком, за задумом, з натури, предметне ліплення, сюжетне, декоративне, рельєфне.

За зразком: у присутності дітей дорослий ліпить зразок, розповідає про прийоми роботи і її послідовність. Кожну дію педагог підкреслює словами, рухами рук та пальців. На заняттях з ліплення, де діти закріплюють раніше набуті знання, дорослий використовує частковий показ лише тієї частини предмета, яку діти не знають чи погано засвоїли, ставить завдання побудувати композицію, запам’ятати предмети їх по пам’яті.

На заняттях другого типу – за задумом – діти самостійно, ґрунтуючись на своїх знаннях та вміннях, обирають тему, продумують композицію, визначають послідовність роботи, шукаючи прийоми виконання. Мета цих занять – розвиток самостійності, ініціативи і творчих здібностей дітей. Проведення їх дає змогу виявити інтереси дітей, ступінь розвитку їх творчих задумів, оволодіння зображувальними вміннями та навичками. Такими заняттями не слід зловживати (проводиться раз на квартал).

У роботі з дітьми дошкільного віку значне місце відводиться ліплення з натури. Критерієм оцінки таких робіт є подібність натури. Дитина вивчає предмет, виявляє основну форму, будову, пропорції, співвідношення частин, характерні особливості, прийоми ліплення предмета. Якщо виникає необхідність, педагог показує окремим дітям прийоми ліплення на окремому шматочку глини чи пластиліну.

Досить популярне і сюжетне ліплення. Діти старшого дошкільного віку роблять багатофігурні композиції, прагнуть зображувати людей, тварин у різних позах. Це здебільшого нескладні побутові сценки, епізоди казок та ін.

У роботі з дітьми різного дошкільного віку можна використати такі способи ліплення: конструктивний, пластичний і комбінований. Конструктивний – найпростіший з них. Предмет ліпиться з окремих частин. Наприклад, пташка: спочатку ліпиться тулуб, голівка, підставка, а далі з’єднуються усі частини і надають фігурці характерних ознак. Конструктивним способом ліплення діти користуються в молодшій групі дитячого садка. Цей спосіб застосовується надалі в усіх вікових групах, але кількість деталей збільшується, а прийоми з’єднання частин ускладнюються.

Пластичний спосіб найскладніший. Це ліплення із цілого шматку глини, з якого відтягуються усі дрібні деталі, частини тіла та ін. Починають діти ліпити цим способом з середньої групи (овочі, фрукти, іграшки). Наприклад, під час ліплення мишки із загального шматочка глини дитина утворює потрібну форму, відтягує мордочку, вушка, хвостик, лапки та за допомогою стеки надає їй характерних ознак. Пластичним способом діти ліплять протягом усього дошкільного віку. В збірці подано зразки виготовлення предметів цим способом, це: качка, свинка ти ін.

Комбінований спосіб поєднує в собі і ліплення з цілого шматка глини і з окремих деталей або частин. Наприклад, із шматка глини ліпимо частину курочки: тулуб, голову, а дрібні деталі та підставку готуємо окремо, а потім з’єднуємо їх. Зразки: півник, курочка, гусак, зайчик, крокодил, соболь, кенгуру, черепаха та ін.

Крім того, під час виготовлення птахів, тварин, людей користуються прийомами рельєфного ліплення: невеличкі шматочки глини або пластиліну накладаються на основну форму, а потім стекою або пальцями примазуються. Після чого виробу надають потрібної форми, це: синиця, снігур, Снігуронька, дід Мороз, виноград.

Робочим матеріалом для ліплення може бути як глина, пластилін або солоне тісто.

Прийоми ліплення для дітей третього року життя:

Діти цього віку вчаться відщипувати маленькі шматочки глини від грудочки, розкочувати прямими рухами, скочувати коловими рухами, вдавлювати, прищипувати, розплескувати між долонями, з’єднувати виліплені форми (циліндричні, кулясті, дископодібні). Найважчий прийом для дітей цього віку скочування. Тому спочатку потрібно дати дітям покатати між долонями готову кульку. Можливо вихователю виконати цю дію разом з дитиною. Діти вправляються в кругових рухах. З’єднують предмети з двох частин (не більше). Тематика така: крихти для півника, олівці, кукурудзяні палички, огірочки, бублики, ягідки, колобок, м’ячики, коржики, млинчики, ґудзики, пірамідки, грибок, ляльку-неваляйку.

Прийоми ліплення для дітей 4-го року життя:

Діти продовжують знайомитися з прийомами ліплення: розкочування, скочування, з’єднують видовжені форми у кільце, розплескують, защипують пальцями краї (варенички ліплять). Діти цього віку вчаться ліпити нескладні предмети з двох, трьох частин однакової чи різної форми. Нове: вчаться розкочувати вертикально і під кутом (морква), відтягувати дрібні частини (дзьоб, хвіст пташки), примазувати, вчаться пропорційно  ділити грудочку глини чи пластиліну. Тематика занять: «Кульки», «Ягідки», «Горішки для білочки», «Снігова баба», «Бурульки», «Веселий поїзд», «Качечка з каченятами».

Прийоми ліплення для дітей 5-го року життя:

Діти навчаються передавати у ліпленні якомога більше ознак предмета (циліндричної, кулястої, дископодібної форми). Діти закріплюють вміння дотримуватися пропорцій між частинами, заокруглювати і загострювати краї, відтягувати і примазувати дрібні частини, вдавлювати форми, опановують спосіб ліплення з цілого шматка. Ліплять зображення з 5-6 частин. Опановують в ліпленні овальну форму. Також діти цього віку вчаться створювати нескладні  сюжетні композиції, використовують стеку для створення декору поверхні виробу.

Орієнтовна тематика: «Дарунки осені», «Грибна галявина», «Їжачки», «Рукавичка», «Троє Поросят», «Сервіз для ляльки».

Прийоми ліплення для дітей 6-го року життя:

Діти закріплюють прийоми ліплення, набуті в попередніх групах. Вчаться ліпити вільно використовуючи різні способи: конструктивний, пластичний, комбінований. Під час ліплення вчаться надавити фігурам стійкості. Вчаться ліпити з уяви, з натури. Тварин ліплять використовуючи пластичний спосіб (з цілого куска).  Діти старшого дошкільного віку вчаться передавати динаміку предметів (тварини і люди рухаються).  

Вчаться ліпити посуд стрічковим способом. Діти ліплять рельєфні зображення, декорують вироби маленькими деталями. В основному ліплять «пальцевим» способом (тримаючи в предмет в руках), не бажано, щоб діти цього віку розкачували та розплющували вихідну форму безпосередньо на дошці. В цьому віці у дітей вдосконалюються навички роботи зі стекою (нанесення рельєфів). 

• < Попередня
• Наступна >