Дитяча книжкова поличка

 

Про мову,  про працю,  про добро,  про розум і знання,  про воду,  про пісню,  про біду, про старість та ін.

 

 

КАТЕГОРІЇ

Про мову

  • Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
  • Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
  • Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
  • Більше діла — менше слів.
  • Будь господарем своєму слову.
  • Мовивши слово, треба бути йому паном.
  • Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
  • Від красних слів язик не відсохне.
  • Від солодких слів кислиці не посолодшають.
  • Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
  • Від теплого слова і лід розмерзається.
  • Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
  • Впік мене тим словом, не треба й вогню.
  • Гостре словечко коле сердечко.
  • Де мало слів, там більше правди.
  • Діла говорять голосніше, як слова.
  • Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
  • Добре слово краще, ніж готові гроші.
  • Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
  • За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
  • З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
  • І від солодких слів буває гірко.
  • Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
  • Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
  • Красне слово — золотий ключ.
  • Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
  • Краще переконувати словами, як кулаками.
  • М'які слова і камінь крушать.
  • На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
  • Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
  • Не кидай слова на вітер.
  • Не так то він діє, як тим словом сіє.
  • Шабля ранить тіло, а слово — душу.
  • Слово — не полова, язик — не помело.
  • Слова пристають, як горох до стінки.
  • Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
  • Слово — вітер, письмо — грунт.
  • Слово до ради, а руки — до звади.
  • Слово до слова — зложиться мова.
  • Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
  • Слово старше, ніж гроші.
  • Удар забувається, а слово пам'ятається.
  • Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
  • Чиєсь одне слово губить діло.
  • Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
  • Як овечка: не мовить ні словечка.
  • Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
  • Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
  • Перше погадай, потім повідай.
  • Що кому треба, той про те й теребить.
  • Байка байкою, а борщ стигне.
  • Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
  • Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
  • Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
  • Дурний язик попереду розуму біжить.
  • Дурний язик — голові не приятель.

Про працю

  • Бджола мала, а й та працює.
  • Без діла жить — тільки небо коптить.
  • Без діла слабіє сила.
  • Без охоти нема роботи.
  • Без роботи день роком стає.
  • Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
  • Без труда нема плода.
  • Будеш трудиться — будеш кормиться.
  • Губами говори, а руками роби!
  • Де руки й охота, там скора робота.
  • Для нашого Федота не страшна робота.
  • Діло майстра величає!
  • Добре діло утіха, коли ділові не поміха.
  • Добре роби — добре й буде!
  • Добрий початок — половина діла.
  • Добра пряха на скіпку напряде.
  • Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
  • За один раз не зітнеш дерева враз.
  • Заклопотався, як квочка коло курчат.
  • Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
  • Кожна птичка своїм носиком живе.
  • Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
  • Коли почав орати, то у сопілку не грати!
  • Лежачого хліба ніде нема.
  • Маленька праця краща за велике безділля.
  • На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.
  • На охочого робочого діло найдеться.
  • Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
  • Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
  • Не дивись на чоловіка, а на його діло.
  • Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
  • Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
  • Не одежа красить людину, а добрі діла.
  • Не святі горшки ліплять, а прості люди.
  • Не сокира теше, а чоловік.
  • Недаром говориться, що діло майстра боїться.
  • Печені голуби не летять до губи.
  • Під лежачий камінь вода не тече.
  • Поки не упріти, поти не уміти.
  • По роботі пізнати майстра.
  • Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
  • Працює, як чорний віл.
  • Працюй, як коняка, а їж, як собака.
  • Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.
  • Рання пташка росу оббиває.
  • Роби до поту, а їж в охоту!
  • Робить, як чорний віл.
  • Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
  • Старається, як мурашка.
  • Того руки не болять, що уміють.
  • Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.
  • Труд чоловіка кормить.
  • Трудова копійка годує довіку.
  • Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
  • Хто багато робив, той і багато знає.
  • Хто в роботі, той і в турботі.
  • Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
  • Хто робить кревно, той ходить певно.
  • Хто що вміє, то і діє.
  • Хто що знає, тим і хліб заробляє.
  • Чесне діло роби сміло!
  • Щира праця мозолева.
  • Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
  • Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
  • Як без діла сидіти, то можна одубіти.
  • Як дбаєш, так і маєш.
  • Як ручки зароблять, так ніжки сходять.

Про добро

  • Буде добре, як мине зле.
  • Будь добрим - бідним станеш.
  • Від добра ніхто не тікає.
  • Від добра добра не шукають.
  • Все добре, що добре кінчається.
  • Добре чути далеко, а зле ще далі.
  • Добре ім'я краще багатства.
  • Добре роби - добре й буде.
  • Добре треба шукати, а зло саме прийде.
  • Добрий, хоч до рани прикладай.
  • Доброго і корчма не зіпсує, а злого і церква не направить.
  • Доброму всюди добре.
  • Добро пушить, а лихо сушить.
  • Зі всіма добрий - собі лихий.
  • Кого добро нагріє, той дуріє.
  • Як не було добра змалку, то не буде до останку.
  • Світ не без добрих людей.
  • Там добре, де нас нема.

Про розум, знання

  • Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.
  • Борода не робить мудрим чоловіка.
  • В умілого і долото рибу ловить!
  • Вік живи — вік учись.
  • Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
  • Вченому світ, а невченому тьма.
  • Гарно того вчити, хто хоче все знати.
  • Голова без розуму, як ліхтарня без свічки.
  • Голова не на те, щоб тільки кашкет носить!
  • Грамоти вчиться — завжди пригодиться.
  • Грамотний — видющий і на все тямущий.
  • Дарма, що малий, а й старого навчить!
  • Де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться!
  • Дивиться рідко, та густо бачить.
  • Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного.
  • За битого двох небитих дають, та й то не беруть.
  • За одного вченого дають десять невчених.
  • За одного грамотного сім неграмотних дають.
  • Знає, на чім світ стоїть!
  • Знання робить життя красним.
  • І з сивою бородою не все розум приходить!
  • І сила перед розумом никне!
  • Книга вчить, як на світі жить.
  • Кожна голова має свій розум.
  • Кожна пригода — до мудрості дорога.
  • Людей питай, а свій розум май!
  • Молоде орля, та вище старого літає!
  • Мудра голова не дбає на лихі слова.
  • Мудрій голові досить два слова!
  • Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
  • Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
  • На те й голова, щоб у ній розум був.
  • Навчай інших — і сам навчишся.
  • Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
  • Наука не йде на бука!
  • Наука не пиво: в рот не віллєш!
  • Науки ні вода не затопить, ні огонь не спалить.
  • Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.
  • Не бажай синові багатства, а бажай розуму!
  • Не краса красить, а розум.
  • Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!
  • Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.
  • Не перо пише, а розум.
  • Не питай старого, а бувалого.
  • Один розум добре, а два ще краще!
  • Одна розумна голова добре, а дві ще краще!
  • Око бачить далеко, а розум ще дальше.
  • Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом!
  • Пташка красна своїм пір'ям, а людина — своїм знанням.
  • Треба розумом надточити, де сила не візьме.
  • У сусіда ума не позичиш.
  • Усякому на старість розуму прибавиться.
  • Учений іде, а неук слідом спотикається.
  • Учись змолоду — пригодиться на старість!
  • Учись — на старість буде як нахідка!
  • Розумний батько сина опитати не соромиться.
  • Розумний всякому дає лад.
  • Розумну річ приємно й слухать.
  • Розум — скарб людини.
  • Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.
  • Сила та розум — краса людини.
  • Сила уму уступає!
  • Скільки голів, стільки й умів!
  • Старого горобця на полові не обдуриш.
  • Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати.
  • Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду.
  • Хто грамоти вміє, той краще сіє.
  • Хто добре учиться, той буде й добре робить.
  • Хто знання має, той мур зламає.
  • Хто людей питає, той і розум має.
  • Хто хоче багато знати, тому треба мало спати.
  • Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.
  • Чоловік розуму вчиться цілий вік.
  • Шануй учителя, як родителя!
  • Щастя без розуму — торбина дірява.
  • Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш.
  • Що голова, то й розум!
  • Що знаєш, що вмієш, те за плечима не носить.
  • Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся.
  • Як голова сивіє, то чоловік мудріє.
  • Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень.
  • Яка головонька, така й розмовонька!
  • Які літа — такий розум!

Про життя

  • Життя прожити — не поле перейти.
  • Літа пливуть, як вода.
  • Вік звікувати — не в гостях побувати..
  • Вік пройшов — як батогом ляснув.
  • Він уже чужий вік живе.
  • Година за годиною — та й так вік зійде.
  • День довгий, а вік короткий.
  • З віком розум приходить.
  • Як жили наші діди та прадіди, так нам веліли.
  • Як родивсь, то без пам'яті був, як ріс, то розуму не мав, а як уже до розуму дійшов, тоді б то й лічить, та багато літ уплило.
  • В добрім житті кучері в'ються, в поганім — січуться.
  • Виходиш з дому — кланяйся життю молодому.
  • Де є життя, там є й надія.
  • Де мир і совіт, там життя, як маків цвіт.
  • Життя біжить — як музика дзвенить.
  • Життя любить того, хто за нього бореться, а нищить того, хто йому піддається.
  • Життя закоротке для щастя, а задовге для терпіння.
  • Життя закоротке для розкоші, а задовге на горе.
  • Коли б життя, а смерть прийде.
  • Ліпше солом'яне життя, як золота смерть.
  • Ніхто не знає, що його в житті чекає.
  • Чоловік змінюється у житті, а по правді життя змінює чоловіка.
  • Яке життя, така й смерть.
  • Який порядок у себе заведеш, таке й життя поведеш.
  • Які люди, таке і життя буде.
  • Живий про живе гадає.
  • Живому багато й треба
  • Лишай живе та доганяй мертве
  • Хто живому не дав, той хай і мертвому не дає.
  • Як будемо живі, то будем і ситі.
  • Де просто, там живуть років зо сто.
  • Живи просто, проживеш років зо сто, а будеш лукавить, так чорт тебе задавить.

Про воду

  • Не плюй у криницю, бо доведеться з неї ще води напитися.
  • Без води й борщу не звариш.
  • Без води і не туди, і не сюди.
  • Вода ума не мутить та й голови не смутить.
  • Ваша вода мокра, ще й зимна.
  • У воді стоїть, а води просить.
  • Вивели його на чисту воду.
  • Від великої води надійся шкоди.
  • Він, як вода, скрізь просочиться.
  • Він ані в воді не втоне, ані в огні не згорить.
  • Він без кінця воду варить.
  • Він із води сухим вийде.
  • Він такий, що й у ложці води втопиться.
  • Він і на холодну воду дує.
  • Він у десятьох водах митий.
  • Вода найде собі дорогу.
  • Вода греблю рве.
  • Вода в решеті не встоїть.
  • В решеті води не наносиш.
  • Вода все сполоще, крім лихого слова.
  • Вода в одного бере, а другому дає.
  • Води - хоч топитись, та нема де напитись.
  • Води - хоч мийся, ліса - хоч бийся, хліба - хоч плач.
  • Водою воду не загадиш.
  • В океані води не зміряєш.
  • Вчорашньої води не доженеш.
  • Не все переймай, що по воді пливе.
  • Чим глибша вода, тим більша риба.
  • Глибока вода не каламутиться.
  • Глибока вода тихо пливе.
  • Де вода, там і верба.
  • Де вода, там і біда.
  • За водою підеш, то й не вернешся.
  • З брудної води ще ніхто чистим не вийшов.
  • І вода як на місці стоїть, то засмерджується.
  • Коло води ходячи, умочишся.
  • Мала вода - великий шум.
  • Не виливай каламутну воду, доки чисту не найдеш.
  • Не спитавшись броду, не сунься в воду.
  • Не ходи у воду за птицею, а в ліс за рибою.
  • Прийшло з води, пішло з водою.
  • Пролиту воду назад не збереш.
  • Проти води пливе.
  • Тиха вода береги рве.
  • Тиха вода найглибша.
  • У каламутній воді рибу ловлять.
  • Хто хоче чистої води, нехай іде до джерела пити.
  • Чий берег, того й вода.
  • Як води боятися, то не купатися.
  • Вода крапля по краплі і камінь довбає.
  • Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає. 

Про пісню

  • Пісня складами славна.
  • Він стільки пісень знає, що й на воловій шкурі не списав би.
  • Всяка пташка свої пісні співає.
  • Яка пташка, така й пісня.
  • Де праця, там і пісня.
  • З пісні й казки слова не викидають.
  • З моря води не вилити, а з пісні слова не викинути.
  • Легше тобі на душі стане, як пісня до твого серця загляне.
  • Може, він таку пісню знає, що якби заспівав, то й волос би зав'яв.
  • Найдорожча пісня, з якою мати мене колисала.
  • Не все тому правда, що в пісні співають.
  • Пісенька солодка — коротка.
  • Хоч нові птахи, та старі пісні.
  • Солов'їними піснями ситий не будеш.
  • Швидко пісня співається, та не швидко складається.
  • Як з такою піснею, то ліпше без неї.
  • Без голосу не співець, без грошей не купець.
  • Болить горло співати дармо.
  • Гарно ти співаєш, та слухати не хочеться.
  • Де нема співця, послухаєш горобця.
  • Як уміє, так і піє.
  • Кому добре, той співає, кому зле, той плаче.
  • Співаєш добре, а перестанеш — ще краще.
  • Хто співає, той журбу проганяє.
  • Як заспіває, то аж плакати смачно.
  • Як погано співати, краще добре свистати.

Про біду

  • На бідного Хому і дерево пада.
  • Пани: на трьох одні штани, котрий раніше встав, той ся вбрав.
  • Бідний до всіх рідний, а багатий нікому не радий.
  • Бідному куди не кинь, то все латкою наверх.
  • Бідак живе обачно: раз на тиждень обідає,та й то не смачно.
  • Біда бідному — і вмерти не дають.
  • Бідаку не первина, що ні з чим до млина.
  • Бідний на сорочку старається, а багатий і кожуха цурається.
  • Бідний багатому косить, а сам їсти просить.
  • Бідний буває багатим тільки вві сні.
  • Бідний у праці рветься, багатому черево дметься.
  • Бідний і на тім світі на панів робить: пани будуть у смолі кипіти, а бідним дрова носить.
  • Бідна душа без гроша.
  • Бідний носить, що може, а багач, що хоче.
  • Бідний робить — багатому родить.
  • Бідність не гріх.
  • Бідного й мудрі слова мало важать, бідному вареників не їсти: як є мука, то нема сиру.
  • Бідному википить, а багатому накипить.
  • Бідному все вітер в очі, як удень, так і вночі.
  • Бідному у багатого жить — або плакать, або тужить.
  • Бідність показує нам наших приятелів.
  • Бідняк, що грак — з долини та в байрак.
  • Без біди не вмерти.
  • Біда без дощу росте.
  • Біда бідного шукає.
  • Біда бідному без наймита: послав би до млина, та нема кого, пішов би сам, та нема з чим.
  • Біда бідою їде і бідою поганяє.
  • Біда біду перебуде, одна мине, десять буде.
  • Біда біду породила, а біду чорт.
  • Біда біду тягне.
  • Біда вимучить, біда й виучить.
  • Біда гартує чоловіка, як вода залізо.
  • Біда і вдень не спить.
  • Біда людей єднає.
  • Біда помучить, але і жити научить.
  • Біда красить, як кип'яток рака.
  • Біда куца, а горе чубате.
  • Біда біду бачить по сліду.
  • Біда навчить калачі їсти.
  • Біда навчить і шилом кашу їсти.
  • Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі.
  • Біда — не вода: ні переплисти, иі перебрести.
  • Біда — не дуда: стань в неї дуть, то сльози йдуть.
  • Біда не спить, але по людях ходить.
  • Біда розум родить і на розум наводить.
  • Біда тій курці жити, на котрій яструба вчать ловити.
  • Біда тому, хто добра не робить нікому.
  • Біда, що вода: несподівано все до хати приходить.
  • Біда як іде до кого в гості, то з собою і злидні бере.
  • Біда як схоче, то і на гладкій дорозі здибає.
  • Біди і грім не заб'є.
  • Біди ні продати, ані проміняти.
  • Біди не треба шукати — сама прийде до хати.
  • Бідою біді не поможеш.
  • Біду в гості не просять.
  • Біду пусти в двір, а з двору вже не виженеш.
  • Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідою буде.
  • Швидко йти — біду найдеш, помалу йти — біда тебе найде.
  • Буде біді кінець, як нас не стане.
  • В біді пізнавай приятеля.
  • Вівсяний хліб, вербові дрова — біда готова.
  • Від меншої біди втікав, а в більшу попав.
  • Для бідного кожні ворота замкнені.
  • До бідного приятеля іди коли хоч, а до багатого —коли кличе.
  • І у Відні є люди бідні.
  • На бідного Макара всі шишки валяться.
  • На бідного Хому і дерево пада.
  • На бідняка камінь і вгору котиться.
  • Ніхто не відає, що бідний обідає.
  • Слабий з сильним не борися, бідний з багатим не дружися.
  • Тоді любить і сват, як добре мається брат, а коли бідний, то забуде і брат рідний.
  • У бідного біда скаче, а дитина їсти плаче.
  • У бідного щодня піст.
  • У бідного тоді неділя, коли сорочка біла.
  • Хоч бідно жив, та в пана допомоги не просив.
  • Як умер біднячок — тільки піп та дячок.
  • Убогому життя, як собаці на перелазі.
  • В убогого все по обіді.
  • На світі так ведеться, що вбогий перед багатим гнеться.
  • На убогого всюди капає.
  • Чоловік убогий — то кінь безногий.
  • З хлопами мирно живемо: лани хлопами оремо.
  • З хлопа усі живуть, тому його й скубуть.
  • Якби не хлоп та не віл, то би пан не жив.
  • Старий хлоп, як старий пес: геть із двору або під лавку!
  • На темного мужика пре злиднів толока.
  • Тягни лямку, поки викопають ямку.
  • Б'юся, як риба об лід, а не бачу свій слід.
  • І в давні літа була біда.
  • Поля, що й курці лапкою нема де ступити.
  • Тільки й землі маю, що поза нігтями.
  • Дожився: штани одні, а сорочок ще менше.
  • Дожились до того, що нема нічого.
  • Дожились до того, що хоч серед хати орати.
  • Живемо без змін: багатіти немає змоги,а голіти далі нікуди.
  • Живемо не горюємо, хліба не купуємо, а просимо.
  • Живу й світа не бачу.
  • Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді.
  • Розживемось, як у пастухи наймемось.
  • Розжилась голота коло болота.
  • Привикай, коровко, до житньої соломки.
  • І хвоста нема в дворі.
  • Ні шерстинки в дворі — голий як бубон.
  • Ні сідла, ні вузди, ні того, що на нього вузду надівати.
  • Біда не сама ходить, а з собою ще й горе водить.
  • Шукай добра, біда сама знайде.
  • Далеко йшов, а добра не знайшов.
  • А що нам за теє браться, коли біди бояться.

Про старість

  • Згадала стара, як молодою була.
  • Ліпша старого рада, як молодого робота.
  • Молода була — дурна була, стара стала — дурніша стала.
  • Не лай старого — сам старим будеш.
  • Ненадовго старий жениться.
  • Не питай старого, а питай бувалого.
  • Поважай старих, бо й сам старим будеш.
  • Сів старий, зажурився, а далі встав, підголився.
  • Слухай старих людей, то й чужого розуму наберешся,й свого не загубиш.
  • Сонце заходить — старим радість.
  • Старе скаже на глум, а ти бери на ум.
  • Старе, як мале: що побачить, того й просить.
  • Що старе, що мале, що дурне.
  • Старий, старий, але ярий.
  • Старий, а як скаже та прикаже, то й молодий не справиться.
  • Старий багато знає, а ще більше забув.
  • Старий кінь борозни не псує, та й глибоко не оре.
  • Старий ворон пусто не кряче.
  • Старий говорить, говорить, та й направду виходить.
  • Старий кіт, а масло любить.
  • Старий не той, що багато літ має, а той, хто здоров'я шукає.
  • Старий про старе й думає.
  • Старий стару хвалить, що добрий борщ зварить, а молодий свою гудить: що не зварить, то спаскудить.
  • Старий хоче спати, а молодий гуляти.
  • Старі крутяться, а молоді учаться.
  • Старого горобця на полову не зловиш.
  • Старого вчити — що мертвого лічити.
  • Старого дерева не випрямиш.
  • Старого чоловіка для поради держи.
  • Старому женитися і ніч коротка.
  • Старому брехати — не ціпом махати.
  • Старому подушечки, а молодому ігрушечки.
  • Старому піч, як малому колиска.
  • Старому та хворому годи завше, як малому.
  • Сядьмо, старий, в парі, щоб гречка родила.
  • Такий старий, що пам'ятає, як його батька хрестили.
  • У старого голова, як решето: багато було, та висіялося,
  • У старого жінка молода — велика біда.
  • Чим старіший, тим мудріший, чим молодший, тим дорожчий.
  • «Чого чорт мудрий?» — «Бо старий!»
  • Шануй старих — молоді тебе пошанують.
  • Шукай правди у старих, а сили у молодих.
  • Як єсть старий куст, так і двір не пуст, а як єсть старі люди, так і всього прибуде.
  • І чорт на старість у монахи пішов.
  • Не роками старість гарна, а ділами.
  • Слухай, слухай та на вус мотай, а під старість як знахідка буде.
  • Старість іде і хвороби веде.
  • Старість — не радість, горб — не користь.
  • Старість не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом.
  • Від гніву старієш, від сміху молодієш.
  • Незчувся, коли й постарівся.
  • Старять годи і тяжкі пригоди.
  • Тримайся того порога, перед котрим зістарівся.
  • Цікаві скоро старіються.
  • Якби знову на світ народитися, знав би, як не старітися.
  • Сиве волосся — ласка молода.
  • Сивина в голову — біс у ребро.
  • Сивина в бороду — розум в голову.
  • Хто сивий — не конче мудрий, а лише старий.
  • Волос сивіє, а голова шаліє.
  • Як голова сивіє, то чоловік мудріє.
  • Три дні до смерті, та ніяк не доживеш.
  • І не мірошникує, а голова борошном припала.
  • Зігнувся в три погибелі.
  • Добрі зуби, що кисіль їдять.
  • Куди йому кисіль їсти, коли він кваші не вкусить.
  • Тоді дали хліба, як зубів не стало.
  • Не в час даєш хліба густо, коли зубів у губі пусто.
  • Був кінь, та з'їздився.
  • Кисіль зубів не псує.
  • Коли зубів не маю, тоді горіхи принесли.
  • Вже мені вдолину йде, а тобі вгору.
  • Як мале падає, бог перину підставляє, а старе падає,
  • чорт борону підставляє.
  • До пори збан воду носить, прийде пора — заголосить.
  • Доки здоров'я служить, то чоловік не тужить.
  • Без здоров'я нема щастя.
  • Без здоров'я ніщо чоловікові не миле.
  • Бережи і шануй честь змолоду, а здоров'я — під старість.
  • Бережи одежу знову, а здоров'я змолоду.
  • Було б здоров'я, а все інше наживем
  • Було б здоров'я, а все інше купимо (сучасний варінт)
  • Вартість здоров'я знає лише той, хто його втратив.
  • Весела думка — половина здоров'я.
  • Веселий сміх — здоров'я.
  • Все можна купити, тільки здоров'я ні.
  • Глянь на вид і про здоров'я не питай.
  • Горе стихає, а здоров'я зникає — і радість минає.
  • Держи голову в холоді, а живіт в голоді — будеш здоров.
  • Добре здоровому вчити хворого.
  • Здоровий злидар щасливіший від хворого багача.
  • Здоровий хворого не розуміє.
  • Здоровий, як циганова коняка: день біжить, а три лежить.
  • Здоровому все на здоров'я йде.
  • Здоровому здається, що ніколи не захворіє.
  • Розпутне життя в молодості приносить хворобу на старості.
  • Яка молодість, така й старість.
  • Інший молод роками, та старий ділами.
  • Коли молод бував, під колінця голубця вибивав, а як стар став, всього того перестав.
  • Молоде пиво шумить.
  • Молода кров кипить.
  • Молода, як горіх, так і проситься на гріх.
  • Молоде — золоте, а як ляже спати, то не може встати.
  • Молоде на всі сторони гнеться.
  • Молоде орля, та вище старого літає.
  • Молодий місяць не всю ніч світить.
  • Молодий може вмерти, а старий мусить.
  • Молодий та зелений, як гарбуз у спасівку.
  • Молодого кров гріє.
  • Не розуміє молодий старого, аж доки сам ся не постарів.
  • Нагинай гілляку, доки молода.
  • Не можна покласти стару голову на молоді плечі.
  • Не розкошуй замолоду, бо на старість будеш бідувати.
  • Нехай гуляє молодь, більш копи лиха не наробить.
  • Сіла між молодими і помолодшала.
  • Треба змолоду кості гризти, аби на старість м'ясо їсти.
  • Хоч молодий роками, та старий розумом.
  • Хто змолоду балує, то під старість старцює.
  • Рожа червона, та й та блідне.
  • На свіжий цвіток і бджола сідає, а зів'ялий обминає.
  • Нове ситечко на кілочку, а як пристариться, садять квочку.
  • Добрі зуби і камінь перегризуть.
  • Болять старі кості за гріхи молодості.
  • Він не старий, але давній.
  • В старій печі сам чорт палить.
  • Горе старому вдома самому.
  • Дай, боже, старим очі, а молодим розум.
  • Де старий ногою, там молодий головою.

Меню

Головна
Зверніть увагу
Електронна реєстрація в ДНЗ
Карта сайту
Про садочок
Контакти
Про нас
Фотоекскурсія
Адміністрація
Спеціалісти
Наше життя
Статті у ЗМІ
Досягнення і нагороди
Наші групи
Пізнайки
Мудрійки
Розумники
Всезнайки
Несумуйки
Пустунчики
Фантазерики
Цікавинки
Батьківська сторінка
Публічна інформація
Загальні правила ДНЗ
Бланки документів
Харчування
Батьківський комітет
Спеціалісти радять
Педагогічна служба
Психологічна служба
Ай болить
Фізкульт-Ура
До-Мі-Солька
Логопед і Я
Вивчаємо English
Сторінка вдячності
Тести для дошкільнят
Дитяча книжкова поличка
Казки
Поезія
Прислів`я та приказки
Загадки
Вітання на свята
Навчання і виховання
Режим дня
Розклад занять
Наш вернісаж
Програмові завдання
Правове виховання
Безпека життєдіяльності
Методична сторінка
Метод. рекомендації
Все для атестації
Посібники
Презентації
Розробки занять

Останні події

Календар статей

Жовтень 2022
П В С Ч П С Н
26 27 28 29 30 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Статистика користувачів

2422876
Сьогодні
Вчора
На цьому тижні
На минулому тижні
В цьому місяці
В минулому місяці
За весь час
326
2256
3908
8855
4367
21669
2422876


Ваша IP адреса:18.208.187.128