Дитяча книжкова поличка
Про мову, про працю, про добро, про розум і знання, про воду, про пісню, про біду, про старість та ін.
КАТЕГОРІЇ
Про мову
- Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
- Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
- Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
- Більше діла — менше слів.
- Будь господарем своєму слову.
- Мовивши слово, треба бути йому паном.
- Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
- Від красних слів язик не відсохне.
- Від солодких слів кислиці не посолодшають.
- Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
- Від теплого слова і лід розмерзається.
- Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
- Впік мене тим словом, не треба й вогню.
- Гостре словечко коле сердечко.
- Де мало слів, там більше правди.
- Діла говорять голосніше, як слова.
- Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
- Добре слово краще, ніж готові гроші.
- Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
- За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
- З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
- І від солодких слів буває гірко.
- Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
- Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
- Красне слово — золотий ключ.
- Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
- Краще переконувати словами, як кулаками.
- М'які слова і камінь крушать.
- На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
- Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
- Не кидай слова на вітер.
- Не так то він діє, як тим словом сіє.
- Шабля ранить тіло, а слово — душу.
- Слово — не полова, язик — не помело.
- Слова пристають, як горох до стінки.
- Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
- Слово — вітер, письмо — грунт.
- Слово до ради, а руки — до звади.
- Слово до слова — зложиться мова.
- Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
- Слово старше, ніж гроші.
- Удар забувається, а слово пам'ятається.
- Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
- Чиєсь одне слово губить діло.
- Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
- Як овечка: не мовить ні словечка.
- Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
- Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
- Перше погадай, потім повідай.
- Що кому треба, той про те й теребить.
- Байка байкою, а борщ стигне.
- Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
- Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
- Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
- Дурний язик попереду розуму біжить.
- Дурний язик — голові не приятель.
Про працю
- Бджола мала, а й та працює.
- Без діла жить — тільки небо коптить.
- Без діла слабіє сила.
- Без охоти нема роботи.
- Без роботи день роком стає.
- Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
- Без труда нема плода.
- Будеш трудиться — будеш кормиться.
- Губами говори, а руками роби!
- Де руки й охота, там скора робота.
- Для нашого Федота не страшна робота.
- Діло майстра величає!
- Добре діло утіха, коли ділові не поміха.
- Добре роби — добре й буде!
- Добрий початок — половина діла.
- Добра пряха на скіпку напряде.
- Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
- За один раз не зітнеш дерева враз.
- Заклопотався, як квочка коло курчат.
- Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
- Кожна птичка своїм носиком живе.
- Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
- Коли почав орати, то у сопілку не грати!
- Лежачого хліба ніде нема.
- Маленька праця краща за велике безділля.
- На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.
- На охочого робочого діло найдеться.
- Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
- Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
- Не дивись на чоловіка, а на його діло.
- Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
- Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
- Не одежа красить людину, а добрі діла.
- Не святі горшки ліплять, а прості люди.
- Не сокира теше, а чоловік.
- Недаром говориться, що діло майстра боїться.
- Печені голуби не летять до губи.
- Під лежачий камінь вода не тече.
- Поки не упріти, поти не уміти.
- По роботі пізнати майстра.
- Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
- Працює, як чорний віл.
- Працюй, як коняка, а їж, як собака.
- Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.
- Рання пташка росу оббиває.
- Роби до поту, а їж в охоту!
- Робить, як чорний віл.
- Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
- Старається, як мурашка.
- Того руки не болять, що уміють.
- Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.
- Труд чоловіка кормить.
- Трудова копійка годує довіку.
- Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
- Хто багато робив, той і багато знає.
- Хто в роботі, той і в турботі.
- Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
- Хто робить кревно, той ходить певно.
- Хто що вміє, то і діє.
- Хто що знає, тим і хліб заробляє.
- Чесне діло роби сміло!
- Щира праця мозолева.
- Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
- Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
- Як без діла сидіти, то можна одубіти.
- Як дбаєш, так і маєш.
- Як ручки зароблять, так ніжки сходять.
Про добро
- Буде добре, як мине зле.
- Будь добрим - бідним станеш.
- Від добра ніхто не тікає.
- Від добра добра не шукають.
- Все добре, що добре кінчається.
- Добре чути далеко, а зле ще далі.
- Добре ім'я краще багатства.
- Добре роби - добре й буде.
- Добре треба шукати, а зло саме прийде.
- Добрий, хоч до рани прикладай.
- Доброго і корчма не зіпсує, а злого і церква не направить.
- Доброму всюди добре.
- Добро пушить, а лихо сушить.
- Зі всіма добрий - собі лихий.
- Кого добро нагріє, той дуріє.
- Як не було добра змалку, то не буде до останку.
- Світ не без добрих людей.
- Там добре, де нас нема.
Про розум, знання
- Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.
- Борода не робить мудрим чоловіка.
- В умілого і долото рибу ловить!
- Вік живи — вік учись.
- Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
- Вченому світ, а невченому тьма.
- Гарно того вчити, хто хоче все знати.
- Голова без розуму, як ліхтарня без свічки.
- Голова не на те, щоб тільки кашкет носить!
- Грамоти вчиться — завжди пригодиться.
- Грамотний — видющий і на все тямущий.
- Дарма, що малий, а й старого навчить!
- Де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться!
- Дивиться рідко, та густо бачить.
- Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного.
- За битого двох небитих дають, та й то не беруть.
- За одного вченого дають десять невчених.
- За одного грамотного сім неграмотних дають.
- Знає, на чім світ стоїть!
- Знання робить життя красним.
- І з сивою бородою не все розум приходить!
- І сила перед розумом никне!
- Книга вчить, як на світі жить.
- Кожна голова має свій розум.
- Кожна пригода — до мудрості дорога.
- Людей питай, а свій розум май!
- Молоде орля, та вище старого літає!
- Мудра голова не дбає на лихі слова.
- Мудрій голові досить два слова!
- Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
- Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
- На те й голова, щоб у ній розум був.
- Навчай інших — і сам навчишся.
- Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
- Наука не йде на бука!
- Наука не пиво: в рот не віллєш!
- Науки ні вода не затопить, ні огонь не спалить.
- Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.
- Не бажай синові багатства, а бажай розуму!
- Не краса красить, а розум.
- Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!
- Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.
- Не перо пише, а розум.
- Не питай старого, а бувалого.
- Один розум добре, а два ще краще!
- Одна розумна голова добре, а дві ще краще!
- Око бачить далеко, а розум ще дальше.
- Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом!
- Пташка красна своїм пір'ям, а людина — своїм знанням.
- Треба розумом надточити, де сила не візьме.
- У сусіда ума не позичиш.
- Усякому на старість розуму прибавиться.
- Учений іде, а неук слідом спотикається.
- Учись змолоду — пригодиться на старість!
- Учись — на старість буде як нахідка!
- Розумний батько сина опитати не соромиться.
- Розумний всякому дає лад.
- Розумну річ приємно й слухать.
- Розум — скарб людини.
- Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.
- Сила та розум — краса людини.
- Сила уму уступає!
- Скільки голів, стільки й умів!
- Старого горобця на полові не обдуриш.
- Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати.
- Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду.
- Хто грамоти вміє, той краще сіє.
- Хто добре учиться, той буде й добре робить.
- Хто знання має, той мур зламає.
- Хто людей питає, той і розум має.
- Хто хоче багато знати, тому треба мало спати.
- Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.
- Чоловік розуму вчиться цілий вік.
- Шануй учителя, як родителя!
- Щастя без розуму — торбина дірява.
- Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш.
- Що голова, то й розум!
- Що знаєш, що вмієш, те за плечима не носить.
- Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся.
- Як голова сивіє, то чоловік мудріє.
- Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень.
- Яка головонька, така й розмовонька!
- Які літа — такий розум!
Про життя
- Життя прожити — не поле перейти.
- Літа пливуть, як вода.
- Вік звікувати — не в гостях побувати..
- Вік пройшов — як батогом ляснув.
- Він уже чужий вік живе.
- Година за годиною — та й так вік зійде.
- День довгий, а вік короткий.
- З віком розум приходить.
- Як жили наші діди та прадіди, так нам веліли.
- Як родивсь, то без пам'яті був, як ріс, то розуму не мав, а як уже до розуму дійшов, тоді б то й лічить, та багато літ уплило.
- В добрім житті кучері в'ються, в поганім — січуться.
- Виходиш з дому — кланяйся життю молодому.
- Де є життя, там є й надія.
- Де мир і совіт, там життя, як маків цвіт.
- Життя біжить — як музика дзвенить.
- Життя любить того, хто за нього бореться, а нищить того, хто йому піддається.
- Життя закоротке для щастя, а задовге для терпіння.
- Життя закоротке для розкоші, а задовге на горе.
- Коли б життя, а смерть прийде.
- Ліпше солом'яне життя, як золота смерть.
- Ніхто не знає, що його в житті чекає.
- Чоловік змінюється у житті, а по правді життя змінює чоловіка.
- Яке життя, така й смерть.
- Який порядок у себе заведеш, таке й життя поведеш.
- Які люди, таке і життя буде.
- Живий про живе гадає.
- Живому багато й треба
- Лишай живе та доганяй мертве
- Хто живому не дав, той хай і мертвому не дає.
- Як будемо живі, то будем і ситі.
- Де просто, там живуть років зо сто.
- Живи просто, проживеш років зо сто, а будеш лукавить, так чорт тебе задавить.
Про воду
- Не плюй у криницю, бо доведеться з неї ще води напитися.
- Без води й борщу не звариш.
- Без води і не туди, і не сюди.
- Вода ума не мутить та й голови не смутить.
- Ваша вода мокра, ще й зимна.
- У воді стоїть, а води просить.
- Вивели його на чисту воду.
- Від великої води надійся шкоди.
- Він, як вода, скрізь просочиться.
- Він ані в воді не втоне, ані в огні не згорить.
- Він без кінця воду варить.
- Він із води сухим вийде.
- Він такий, що й у ложці води втопиться.
- Він і на холодну воду дує.
- Він у десятьох водах митий.
- Вода найде собі дорогу.
- Вода греблю рве.
- Вода в решеті не встоїть.
- В решеті води не наносиш.
- Вода все сполоще, крім лихого слова.
- Вода в одного бере, а другому дає.
- Води - хоч топитись, та нема де напитись.
- Води - хоч мийся, ліса - хоч бийся, хліба - хоч плач.
- Водою воду не загадиш.
- В океані води не зміряєш.
- Вчорашньої води не доженеш.
- Не все переймай, що по воді пливе.
- Чим глибша вода, тим більша риба.
- Глибока вода не каламутиться.
- Глибока вода тихо пливе.
- Де вода, там і верба.
- Де вода, там і біда.
- За водою підеш, то й не вернешся.
- З брудної води ще ніхто чистим не вийшов.
- І вода як на місці стоїть, то засмерджується.
- Коло води ходячи, умочишся.
- Мала вода - великий шум.
- Не виливай каламутну воду, доки чисту не найдеш.
- Не спитавшись броду, не сунься в воду.
- Не ходи у воду за птицею, а в ліс за рибою.
- Прийшло з води, пішло з водою.
- Пролиту воду назад не збереш.
- Проти води пливе.
- Тиха вода береги рве.
- Тиха вода найглибша.
- У каламутній воді рибу ловлять.
- Хто хоче чистої води, нехай іде до джерела пити.
- Чий берег, того й вода.
- Як води боятися, то не купатися.
- Вода крапля по краплі і камінь довбає.
- Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає.
Про пісню
- Пісня складами славна.
- Він стільки пісень знає, що й на воловій шкурі не списав би.
- Всяка пташка свої пісні співає.
- Яка пташка, така й пісня.
- Де праця, там і пісня.
- З пісні й казки слова не викидають.
- З моря води не вилити, а з пісні слова не викинути.
- Легше тобі на душі стане, як пісня до твого серця загляне.
- Може, він таку пісню знає, що якби заспівав, то й волос би зав'яв.
- Найдорожча пісня, з якою мати мене колисала.
- Не все тому правда, що в пісні співають.
- Пісенька солодка — коротка.
- Хоч нові птахи, та старі пісні.
- Солов'їними піснями ситий не будеш.
- Швидко пісня співається, та не швидко складається.
- Як з такою піснею, то ліпше без неї.
- Без голосу не співець, без грошей не купець.
- Болить горло співати дармо.
- Гарно ти співаєш, та слухати не хочеться.
- Де нема співця, послухаєш горобця.
- Як уміє, так і піє.
- Кому добре, той співає, кому зле, той плаче.
- Співаєш добре, а перестанеш — ще краще.
- Хто співає, той журбу проганяє.
- Як заспіває, то аж плакати смачно.
- Як погано співати, краще добре свистати.
Про біду
- На бідного Хому і дерево пада.
- Пани: на трьох одні штани, котрий раніше встав, той ся вбрав.
- Бідний до всіх рідний, а багатий нікому не радий.
- Бідному куди не кинь, то все латкою наверх.
- Бідак живе обачно: раз на тиждень обідає,та й то не смачно.
- Біда бідному — і вмерти не дають.
- Бідаку не первина, що ні з чим до млина.
- Бідний на сорочку старається, а багатий і кожуха цурається.
- Бідний багатому косить, а сам їсти просить.
- Бідний буває багатим тільки вві сні.
- Бідний у праці рветься, багатому черево дметься.
- Бідний і на тім світі на панів робить: пани будуть у смолі кипіти, а бідним дрова носить.
- Бідна душа без гроша.
- Бідний носить, що може, а багач, що хоче.
- Бідний робить — багатому родить.
- Бідність не гріх.
- Бідного й мудрі слова мало важать, бідному вареників не їсти: як є мука, то нема сиру.
- Бідному википить, а багатому накипить.
- Бідному все вітер в очі, як удень, так і вночі.
- Бідному у багатого жить — або плакать, або тужить.
- Бідність показує нам наших приятелів.
- Бідняк, що грак — з долини та в байрак.
- Без біди не вмерти.
- Біда без дощу росте.
- Біда бідного шукає.
- Біда бідному без наймита: послав би до млина, та нема кого, пішов би сам, та нема з чим.
- Біда бідою їде і бідою поганяє.
- Біда біду перебуде, одна мине, десять буде.
- Біда біду породила, а біду чорт.
- Біда біду тягне.
- Біда вимучить, біда й виучить.
- Біда гартує чоловіка, як вода залізо.
- Біда і вдень не спить.
- Біда людей єднає.
- Біда помучить, але і жити научить.
- Біда красить, як кип'яток рака.
- Біда куца, а горе чубате.
- Біда біду бачить по сліду.
- Біда навчить калачі їсти.
- Біда навчить і шилом кашу їсти.
- Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі.
- Біда — не вода: ні переплисти, иі перебрести.
- Біда — не дуда: стань в неї дуть, то сльози йдуть.
- Біда не спить, але по людях ходить.
- Біда розум родить і на розум наводить.
- Біда тій курці жити, на котрій яструба вчать ловити.
- Біда тому, хто добра не робить нікому.
- Біда, що вода: несподівано все до хати приходить.
- Біда як іде до кого в гості, то з собою і злидні бере.
- Біда як схоче, то і на гладкій дорозі здибає.
- Біди і грім не заб'є.
- Біди ні продати, ані проміняти.
- Біди не треба шукати — сама прийде до хати.
- Бідою біді не поможеш.
- Біду в гості не просять.
- Біду пусти в двір, а з двору вже не виженеш.
- Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідою буде.
- Швидко йти — біду найдеш, помалу йти — біда тебе найде.
- Буде біді кінець, як нас не стане.
- В біді пізнавай приятеля.
- Вівсяний хліб, вербові дрова — біда готова.
- Від меншої біди втікав, а в більшу попав.
- Для бідного кожні ворота замкнені.
- До бідного приятеля іди коли хоч, а до багатого —коли кличе.
- І у Відні є люди бідні.
- На бідного Макара всі шишки валяться.
- На бідного Хому і дерево пада.
- На бідняка камінь і вгору котиться.
- Ніхто не відає, що бідний обідає.
- Слабий з сильним не борися, бідний з багатим не дружися.
- Тоді любить і сват, як добре мається брат, а коли бідний, то забуде і брат рідний.
- У бідного біда скаче, а дитина їсти плаче.
- У бідного щодня піст.
- У бідного тоді неділя, коли сорочка біла.
- Хоч бідно жив, та в пана допомоги не просив.
- Як умер біднячок — тільки піп та дячок.
- Убогому життя, як собаці на перелазі.
- В убогого все по обіді.
- На світі так ведеться, що вбогий перед багатим гнеться.
- На убогого всюди капає.
- Чоловік убогий — то кінь безногий.
- З хлопами мирно живемо: лани хлопами оремо.
- З хлопа усі живуть, тому його й скубуть.
- Якби не хлоп та не віл, то би пан не жив.
- Старий хлоп, як старий пес: геть із двору або під лавку!
- На темного мужика пре злиднів толока.
- Тягни лямку, поки викопають ямку.
- Б'юся, як риба об лід, а не бачу свій слід.
- І в давні літа була біда.
- Поля, що й курці лапкою нема де ступити.
- Тільки й землі маю, що поза нігтями.
- Дожився: штани одні, а сорочок ще менше.
- Дожились до того, що нема нічого.
- Дожились до того, що хоч серед хати орати.
- Живемо без змін: багатіти немає змоги,а голіти далі нікуди.
- Живемо не горюємо, хліба не купуємо, а просимо.
- Живу й світа не бачу.
- Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді.
- Розживемось, як у пастухи наймемось.
- Розжилась голота коло болота.
- Привикай, коровко, до житньої соломки.
- І хвоста нема в дворі.
- Ні шерстинки в дворі — голий як бубон.
- Ні сідла, ні вузди, ні того, що на нього вузду надівати.
- Біда не сама ходить, а з собою ще й горе водить.
- Шукай добра, біда сама знайде.
- Далеко йшов, а добра не знайшов.
- А що нам за теє браться, коли біди бояться.
Про старість
- Згадала стара, як молодою була.
- Ліпша старого рада, як молодого робота.
- Молода була — дурна була, стара стала — дурніша стала.
- Не лай старого — сам старим будеш.
- Ненадовго старий жениться.
- Не питай старого, а питай бувалого.
- Поважай старих, бо й сам старим будеш.
- Сів старий, зажурився, а далі встав, підголився.
- Слухай старих людей, то й чужого розуму наберешся,й свого не загубиш.
- Сонце заходить — старим радість.
- Старе скаже на глум, а ти бери на ум.
- Старе, як мале: що побачить, того й просить.
- Що старе, що мале, що дурне.
- Старий, старий, але ярий.
- Старий, а як скаже та прикаже, то й молодий не справиться.
- Старий багато знає, а ще більше забув.
- Старий кінь борозни не псує, та й глибоко не оре.
- Старий ворон пусто не кряче.
- Старий говорить, говорить, та й направду виходить.
- Старий кіт, а масло любить.
- Старий не той, що багато літ має, а той, хто здоров'я шукає.
- Старий про старе й думає.
- Старий стару хвалить, що добрий борщ зварить, а молодий свою гудить: що не зварить, то спаскудить.
- Старий хоче спати, а молодий гуляти.
- Старі крутяться, а молоді учаться.
- Старого горобця на полову не зловиш.
- Старого вчити — що мертвого лічити.
- Старого дерева не випрямиш.
- Старого чоловіка для поради держи.
- Старому женитися і ніч коротка.
- Старому брехати — не ціпом махати.
- Старому подушечки, а молодому ігрушечки.
- Старому піч, як малому колиска.
- Старому та хворому годи завше, як малому.
- Сядьмо, старий, в парі, щоб гречка родила.
- Такий старий, що пам'ятає, як його батька хрестили.
- У старого голова, як решето: багато було, та висіялося,
- У старого жінка молода — велика біда.
- Чим старіший, тим мудріший, чим молодший, тим дорожчий.
- «Чого чорт мудрий?» — «Бо старий!»
- Шануй старих — молоді тебе пошанують.
- Шукай правди у старих, а сили у молодих.
- Як єсть старий куст, так і двір не пуст, а як єсть старі люди, так і всього прибуде.
- І чорт на старість у монахи пішов.
- Не роками старість гарна, а ділами.
- Слухай, слухай та на вус мотай, а під старість як знахідка буде.
- Старість іде і хвороби веде.
- Старість — не радість, горб — не користь.
- Старість не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом.
- Від гніву старієш, від сміху молодієш.
- Незчувся, коли й постарівся.
- Старять годи і тяжкі пригоди.
- Тримайся того порога, перед котрим зістарівся.
- Цікаві скоро старіються.
- Якби знову на світ народитися, знав би, як не старітися.
- Сиве волосся — ласка молода.
- Сивина в голову — біс у ребро.
- Сивина в бороду — розум в голову.
- Хто сивий — не конче мудрий, а лише старий.
- Волос сивіє, а голова шаліє.
- Як голова сивіє, то чоловік мудріє.
- Три дні до смерті, та ніяк не доживеш.
- І не мірошникує, а голова борошном припала.
- Зігнувся в три погибелі.
- Добрі зуби, що кисіль їдять.
- Куди йому кисіль їсти, коли він кваші не вкусить.
- Тоді дали хліба, як зубів не стало.
- Не в час даєш хліба густо, коли зубів у губі пусто.
- Був кінь, та з'їздився.
- Кисіль зубів не псує.
- Коли зубів не маю, тоді горіхи принесли.
- Вже мені вдолину йде, а тобі вгору.
- Як мале падає, бог перину підставляє, а старе падає,
- чорт борону підставляє.
- До пори збан воду носить, прийде пора — заголосить.
- Доки здоров'я служить, то чоловік не тужить.
- Без здоров'я нема щастя.
- Без здоров'я ніщо чоловікові не миле.
- Бережи і шануй честь змолоду, а здоров'я — під старість.
- Бережи одежу знову, а здоров'я змолоду.
- Було б здоров'я, а все інше наживем
- Було б здоров'я, а все інше купимо (сучасний варінт)
- Вартість здоров'я знає лише той, хто його втратив.
- Весела думка — половина здоров'я.
- Веселий сміх — здоров'я.
- Все можна купити, тільки здоров'я ні.
- Глянь на вид і про здоров'я не питай.
- Горе стихає, а здоров'я зникає — і радість минає.
- Держи голову в холоді, а живіт в голоді — будеш здоров.
- Добре здоровому вчити хворого.
- Здоровий злидар щасливіший від хворого багача.
- Здоровий хворого не розуміє.
- Здоровий, як циганова коняка: день біжить, а три лежить.
- Здоровому все на здоров'я йде.
- Здоровому здається, що ніколи не захворіє.
- Розпутне життя в молодості приносить хворобу на старості.
- Яка молодість, така й старість.
- Інший молод роками, та старий ділами.
- Коли молод бував, під колінця голубця вибивав, а як стар став, всього того перестав.
- Молоде пиво шумить.
- Молода кров кипить.
- Молода, як горіх, так і проситься на гріх.
- Молоде — золоте, а як ляже спати, то не може встати.
- Молоде на всі сторони гнеться.
- Молоде орля, та вище старого літає.
- Молодий місяць не всю ніч світить.
- Молодий може вмерти, а старий мусить.
- Молодий та зелений, як гарбуз у спасівку.
- Молодого кров гріє.
- Не розуміє молодий старого, аж доки сам ся не постарів.
- Нагинай гілляку, доки молода.
- Не можна покласти стару голову на молоді плечі.
- Не розкошуй замолоду, бо на старість будеш бідувати.
- Нехай гуляє молодь, більш копи лиха не наробить.
- Сіла між молодими і помолодшала.
- Треба змолоду кості гризти, аби на старість м'ясо їсти.
- Хоч молодий роками, та старий розумом.
- Хто змолоду балує, то під старість старцює.
- Рожа червона, та й та блідне.
- На свіжий цвіток і бджола сідає, а зів'ялий обминає.
- Нове ситечко на кілочку, а як пристариться, садять квочку.
- Добрі зуби і камінь перегризуть.
- Болять старі кості за гріхи молодості.
- Він не старий, але давній.
- В старій печі сам чорт палить.
- Горе старому вдома самому.
- Дай, боже, старим очі, а молодим розум.
- Де старий ногою, там молодий головою.
Меню
- Головна
- Про садочок
- Наші групи
- Батьківська сторінка
-
- Публічна інформація
- Загальні правила ДНЗ
- Бланки документів
- Харчування
- Батьківський комітет
- Спеціалісти радять
- Сторінка вдячності
- Тести для дошкільнят
- Дитяча книжкова поличка
- Навчання і виховання
- Методична сторінка
Останні події
ДО ПОБАЧЕННЯ САДОК
Сьогодні ми відзначаємо випуск в старших групах «Цікавинка" та "Всезнайки". Дорогі дітки та їхні бат...
УВАГА! В ЗДО "ДРУЖБА" ПРИЗУПИНЕНО ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС!
Відповідно до розпорядження міського голови
Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської о...
Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської о...
Календар статей
Статистика користувачів
3261816
Сьогодні
Вчора
На цьому тижні
На минулому тижні
В цьому місяці
В минулому місяці
За весь час
4040
1509
14455
13846
43891
57948
3261816
Ваша IP адреса:3.144.9.249