1. Гра "А мене звати..."
Мета : розвивати бажання познайомитися, вчити звертатися за допомогою
мови один до одного.
Хід гри : вихователь організовує дітей у коло. Кожна дитина, стоячи у колі по черзі звертається до свого сусіда праворуч, передає йому м'яч, називаючи своє ім’я. Розпочинає мовлення з передачею м'яча вихователь : "Мене звуть Оля", далі діти наслідують зразок речення.
Обраний вірш повинен відповідати віковим особливостям дитини. Художній поетичний твір повинен подобатися своєю музикальністю, яскравістю образів, приносити естетичне й моральне задоволення, викликати бажання пережити знову й знову ті почуття, які викликав вірш, відтворювати, чути ще раз тощо.
Увесь вірш від початку і до кінця треба не поспішаючи, виразно прочитати дитині. Розуміння змісту сприяє ефективнішому запам’ятовуванню. Якщо дорослий розповість вірш напам’ять, то ефект буде більшим. Слід пояснити незрозумілі слова та вислови. Часто нерозуміння з’являється при перших спробах дитини, коли вона перекручує, замінює незрозуміле іншим словом або постійно забуває його. Головне — доступно пояснити.
Перше прилучення дітей до трудової діяльності відбувається у спільній із дорослим праці, у процесі якої вони опановують найпростіші трудові навички, що є передумовою переходу в недалекому майбутньому до самостійних форм організації трудової діяльності. Основними формами організації праці дітей дошкільного віку в дитячому садку є трудові доручення, чергування, колективна праця.
Одним із пріоритетних напрямів освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі залишається фізичне виховання дітей. Воно спрямоване на охорону і зміцнення здоров'я, підвищення опірності й захисних сил дитячого організму, поліпшення його працездатності, своєчасне формування у малюків життєво важливих рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей і забезпечення належного рівня фізичної підготовленості й фізичної культури взагалі, на виховання стійкого інтересу до рухової активності, потреби в ній, вироблення звички до здорового способу життя.
Для успішного здійснення завдань дошкільної освіти вирішальною має стати практика визнання пріоритету дитячого буття, за якої в центрі уваги є дитина з її природними нахилами, можливостями, прагненнями, інтересами тощо. Щоб забезпечити гармонійну єдність процесів виховання і навчання, спрямовану на розвиток і саморозвиток дітей, необхідне цілеспрямоване, раціональне планування. З цією метою було підготовлено інструктивно-методичний лист «Про планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі» Міністерства освіти і науки України від 01.10.2002 р. № 1/9-434.
В умовах гуманізації суспільства зростає соціальна роль творчої особистості, здатної активно мислити, шукати, отримувати й використовувати зібрану інформацію. Одним із пріоритетних напрямів виховання юної особистості є розвиток її творчості. І саме мистецтво зі своїм багатогранним, різноманітним, дивовижним і захоплюючим світом впливає на всі сторони духовного життя дитини, пробуджує творчу активність, розвиває розум, формує естетичні уявлення, моральну поведінку.
Мова – невичерпне багатство, яким природа обдарувала людину, його можна примножити, а можна й непомітно розгубити. Тож перед нами завжди стоїть завдання: прищепити дитині любов до слова, навчити її чітко, красиво і влучно висловлюватися, обстоювати власну думку. Тобто, першочерговим завданням розвитку мовлення дітей на етапі дошкільного дитинства є виховання мовної особистості, такої, яку характеризує достатній рівень мовленнєво-комунікативної компетентності, яка вільно і творчо застосовує мову в різних ситуаціях життєдіяльності.
ПЕРШИЙ ЕТАП – пасивний ознайомлювальний, де вперше звучить для дитини незнайоме слово;
ДРУГИЙ ЕТАП – пасивно – пояснювальний, де на багатьох зрозумілих дитині прикладах пояснюється значення незнайомого слова;
ТРЕТІЙ ЕТАП – малоактивний, де нове слово дитина відтворює у своїй відповіді на запитання дорослого;