• 

 

Про мову,  про працю,  про добро,  про розум і знання,  про воду,  про пісню,  про біду, про старість та ін.

 

 

КАТЕГОРІЇ

Про мову

• Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
• Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
• Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
• Більше діла — менше слів.
• Будь господарем своєму слову.
• Мовивши слово, треба бути йому паном.
• Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
• Від красних слів язик не відсохне.
• Від солодких слів кислиці не посолодшають.
• Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
• Від теплого слова і лід розмерзається.
• Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
• Впік мене тим словом, не треба й вогню.
• Гостре словечко коле сердечко.
• Де мало слів, там більше правди.
• Діла говорять голосніше, як слова.
• Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
• Добре слово краще, ніж готові гроші.
• Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
• За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
• З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
• І від солодких слів буває гірко.
• Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
• Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
• Красне слово — золотий ключ.
• Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
• Краще переконувати словами, як кулаками.
• М'які слова і камінь крушать.
• На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
• Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
• Не кидай слова на вітер.
• Не так то він діє, як тим словом сіє.
• Шабля ранить тіло, а слово — душу.
• Слово — не полова, язик — не помело.
• Слова пристають, як горох до стінки.
• Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
• Слово — вітер, письмо — грунт.
• Слово до ради, а руки — до звади.
• Слово до слова — зложиться мова.
• Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
• Слово старше, ніж гроші.
• Удар забувається, а слово пам'ятається.
• Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
• Чиєсь одне слово губить діло.
• Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
• Як овечка: не мовить ні словечка.
• Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
• Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
• Перше погадай, потім повідай.
• Що кому треба, той про те й теребить.
• Байка байкою, а борщ стигне.
• Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
• Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
• Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
• Дурний язик попереду розуму біжить.
• Дурний язик — голові не приятель.

Про працю

• Бджола мала, а й та працює.
• Без діла жить — тільки небо коптить.
• Без діла слабіє сила.
• Без охоти нема роботи.
• Без роботи день роком стає.
• Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
• Без труда нема плода.
• Будеш трудиться — будеш кормиться.
• Губами говори, а руками роби!
• Де руки й охота, там скора робота.
• Для нашого Федота не страшна робота.
• Діло майстра величає!
• Добре діло утіха, коли ділові не поміха.
• Добре роби — добре й буде!
• Добрий початок — половина діла.
• Добра пряха на скіпку напряде.
• Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
• За один раз не зітнеш дерева враз.
• Заклопотався, як квочка коло курчат.
• Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
• Кожна птичка своїм носиком живе.
• Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
• Коли почав орати, то у сопілку не грати!
• Лежачого хліба ніде нема.
• Маленька праця краща за велике безділля.
• На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.
• На охочого робочого діло найдеться.
• Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
• Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
• Не дивись на чоловіка, а на його діло.
• Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
• Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
• Не одежа красить людину, а добрі діла.
• Не святі горшки ліплять, а прості люди.
• Не сокира теше, а чоловік.
• Недаром говориться, що діло майстра боїться.
• Печені голуби не летять до губи.
• Під лежачий камінь вода не тече.
• Поки не упріти, поти не уміти.
• По роботі пізнати майстра.
• Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
• Працює, як чорний віл.
• Працюй, як коняка, а їж, як собака.
• Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.
• Рання пташка росу оббиває.
• Роби до поту, а їж в охоту!
• Робить, як чорний віл.
• Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
• Старається, як мурашка.
• Того руки не болять, що уміють.
• Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.
• Труд чоловіка кормить.
• Трудова копійка годує довіку.
• Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
• Хто багато робив, той і багато знає.
• Хто в роботі, той і в турботі.
• Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
• Хто робить кревно, той ходить певно.
• Хто що вміє, то і діє.
• Хто що знає, тим і хліб заробляє.
• Чесне діло роби сміло!
• Щира праця мозолева.
• Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
• Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
• Як без діла сидіти, то можна одубіти.
• Як дбаєш, так і маєш.
• Як ручки зароблять, так ніжки сходять.

Про добро

• Буде добре, як мине зле.
• Будь добрим - бідним станеш.
• Від добра ніхто не тікає.
• Від добра добра не шукають.
• Все добре, що добре кінчається.
• Добре чути далеко, а зле ще далі.
• Добре ім'я краще багатства.
• Добре роби - добре й буде.
• Добре треба шукати, а зло саме прийде.
• Добрий, хоч до рани прикладай.
• Доброго і корчма не зіпсує, а злого і церква не направить.
• Доброму всюди добре.
• Добро пушить, а лихо сушить.
• Зі всіма добрий - собі лихий.
• Кого добро нагріє, той дуріє.
• Як не було добра змалку, то не буде до останку.
• Світ не без добрих людей.
• Там добре, де нас нема.

Про розум, знання

• Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.
• Борода не робить мудрим чоловіка.
• В умілого і долото рибу ловить!
• Вік живи — вік учись.
• Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
• Вченому світ, а невченому тьма.
• Гарно того вчити, хто хоче все знати.
• Голова без розуму, як ліхтарня без свічки.
• Голова не на те, щоб тільки кашкет носить!
• Грамоти вчиться — завжди пригодиться.
• Грамотний — видющий і на все тямущий.
• Дарма, що малий, а й старого навчить!
• Де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться!
• Дивиться рідко, та густо бачить.
• Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного.
• За битого двох небитих дають, та й то не беруть.
• За одного вченого дають десять невчених.
• За одного грамотного сім неграмотних дають.
• Знає, на чім світ стоїть!
• Знання робить життя красним.
• І з сивою бородою не все розум приходить!
• І сила перед розумом никне!
• Книга вчить, як на світі жить.
• Кожна голова має свій розум.
• Кожна пригода — до мудрості дорога.
• Людей питай, а свій розум май!
• Молоде орля, та вище старого літає!
• Мудра голова не дбає на лихі слова.
• Мудрій голові досить два слова!
• Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
• Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
• На те й голова, щоб у ній розум був.
• Навчай інших — і сам навчишся.
• Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
• Наука не йде на бука!
• Наука не пиво: в рот не віллєш!
• Науки ні вода не затопить, ні огонь не спалить.
• Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.
• Не бажай синові багатства, а бажай розуму!
• Не краса красить, а розум.
• Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!
• Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.
• Не перо пише, а розум.
• Не питай старого, а бувалого.
• Один розум добре, а два ще краще!
• Одна розумна голова добре, а дві ще краще!
• Око бачить далеко, а розум ще дальше.
• Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом!
• Пташка красна своїм пір'ям, а людина — своїм знанням.
• Треба розумом надточити, де сила не візьме.
• У сусіда ума не позичиш.
• Усякому на старість розуму прибавиться.
• Учений іде, а неук слідом спотикається.
• Учись змолоду — пригодиться на старість!
• Учись — на старість буде як нахідка!
• Розумний батько сина опитати не соромиться.
• Розумний всякому дає лад.
• Розумну річ приємно й слухать.
• Розум — скарб людини.
• Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.
• Сила та розум — краса людини.
• Сила уму уступає!
• Скільки голів, стільки й умів!
• Старого горобця на полові не обдуриш.
• Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати.
• Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду.
• Хто грамоти вміє, той краще сіє.
• Хто добре учиться, той буде й добре робить.
• Хто знання має, той мур зламає.
• Хто людей питає, той і розум має.
• Хто хоче багато знати, тому треба мало спати.
• Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.
• Чоловік розуму вчиться цілий вік.
• Шануй учителя, як родителя!
• Щастя без розуму — торбина дірява.
• Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш.
• Що голова, то й розум!
• Що знаєш, що вмієш, те за плечима не носить.
• Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся.
• Як голова сивіє, то чоловік мудріє.
• Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень.
• Яка головонька, така й розмовонька!
• Які літа — такий розум!

Про життя

• Життя прожити — не поле перейти.
• Літа пливуть, як вода.
• Вік звікувати — не в гостях побувати..
• Вік пройшов — як батогом ляснув.
• Він уже чужий вік живе.
• Година за годиною — та й так вік зійде.
• День довгий, а вік короткий.
• З віком розум приходить.
• Як жили наші діди та прадіди, так нам веліли.
• Як родивсь, то без пам'яті був, як ріс, то розуму не мав, а як уже до розуму дійшов, тоді б то й лічить, та багато літ уплило.
• В добрім житті кучері в'ються, в поганім — січуться.
• Виходиш з дому — кланяйся життю молодому.
• Де є життя, там є й надія.
• Де мир і совіт, там життя, як маків цвіт.
• Життя біжить — як музика дзвенить.
• Життя любить того, хто за нього бореться, а нищить того, хто йому піддається.
• Життя закоротке для щастя, а задовге для терпіння.
• Життя закоротке для розкоші, а задовге на горе.
• Коли б життя, а смерть прийде.
• Ліпше солом'яне життя, як золота смерть.
• Ніхто не знає, що його в житті чекає.
• Чоловік змінюється у житті, а по правді життя змінює чоловіка.
• Яке життя, така й смерть.
• Який порядок у себе заведеш, таке й життя поведеш.
• Які люди, таке і життя буде.
• Живий про живе гадає.
• Живому багато й треба
• Лишай живе та доганяй мертве
• Хто живому не дав, той хай і мертвому не дає.
• Як будемо живі, то будем і ситі.
• Де просто, там живуть років зо сто.
• Живи просто, проживеш років зо сто, а будеш лукавить, так чорт тебе задавить.

Про воду

• Не плюй у криницю, бо доведеться з неї ще води напитися.
• Без води й борщу не звариш.
• Без води і не туди, і не сюди.
• Вода ума не мутить та й голови не смутить.
• Ваша вода мокра, ще й зимна.
• У воді стоїть, а води просить.
• Вивели його на чисту воду.
• Від великої води надійся шкоди.
• Він, як вода, скрізь просочиться.
• Він ані в воді не втоне, ані в огні не згорить.
• Він без кінця воду варить.
• Він із води сухим вийде.
• Він такий, що й у ложці води втопиться.
• Він і на холодну воду дує.
• Він у десятьох водах митий.
• Вода найде собі дорогу.
• Вода греблю рве.
• Вода в решеті не встоїть.
• В решеті води не наносиш.
• Вода все сполоще, крім лихого слова.
• Вода в одного бере, а другому дає.
• Води - хоч топитись, та нема де напитись.
• Води - хоч мийся, ліса - хоч бийся, хліба - хоч плач.
• Водою воду не загадиш.
• В океані води не зміряєш.
• Вчорашньої води не доженеш.
• Не все переймай, що по воді пливе.
• Чим глибша вода, тим більша риба.
• Глибока вода не каламутиться.
• Глибока вода тихо пливе.
• Де вода, там і верба.
• Де вода, там і біда.
• За водою підеш, то й не вернешся.
• З брудної води ще ніхто чистим не вийшов.
• І вода як на місці стоїть, то засмерджується.
• Коло води ходячи, умочишся.
• Мала вода - великий шум.
• Не виливай каламутну воду, доки чисту не найдеш.
• Не спитавшись броду, не сунься в воду.
• Не ходи у воду за птицею, а в ліс за рибою.
• Прийшло з води, пішло з водою.
• Пролиту воду назад не збереш.
• Проти води пливе.
• Тиха вода береги рве.
• Тиха вода найглибша.
• У каламутній воді рибу ловлять.
• Хто хоче чистої води, нехай іде до джерела пити.
• Чий берег, того й вода.
• Як води боятися, то не купатися.
• Вода крапля по краплі і камінь довбає.
• Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає. 

Про пісню

• Пісня складами славна.
• Він стільки пісень знає, що й на воловій шкурі не списав би.
• Всяка пташка свої пісні співає.
• Яка пташка, така й пісня.
• Де праця, там і пісня.
• З пісні й казки слова не викидають.
• З моря води не вилити, а з пісні слова не викинути.
• Легше тобі на душі стане, як пісня до твого серця загляне.
• Може, він таку пісню знає, що якби заспівав, то й волос би зав'яв.
• Найдорожча пісня, з якою мати мене колисала.
• Не все тому правда, що в пісні співають.
• Пісенька солодка — коротка.
• Хоч нові птахи, та старі пісні.
• Солов'їними піснями ситий не будеш.
• Швидко пісня співається, та не швидко складається.
• Як з такою піснею, то ліпше без неї.
• Без голосу не співець, без грошей не купець.
• Болить горло співати дармо.
• Гарно ти співаєш, та слухати не хочеться.
• Де нема співця, послухаєш горобця.
• Як уміє, так і піє.
• Кому добре, той співає, кому зле, той плаче.
• Співаєш добре, а перестанеш — ще краще.
• Хто співає, той журбу проганяє.
• Як заспіває, то аж плакати смачно.
• Як погано співати, краще добре свистати.

Про біду

• На бідного Хому і дерево пада.
• Пани: на трьох одні штани, котрий раніше встав, той ся вбрав.
• Бідний до всіх рідний, а багатий нікому не радий.
• Бідному куди не кинь, то все латкою наверх.
• Бідак живе обачно: раз на тиждень обідає,та й то не смачно.
• Біда бідному — і вмерти не дають.
• Бідаку не первина, що ні з чим до млина.
• Бідний на сорочку старається, а багатий і кожуха цурається.
• Бідний багатому косить, а сам їсти просить.
• Бідний буває багатим тільки вві сні.
• Бідний у праці рветься, багатому черево дметься.
• Бідний і на тім світі на панів робить: пани будуть у смолі кипіти, а бідним дрова носить.
• Бідна душа без гроша.
• Бідний носить, що може, а багач, що хоче.
• Бідний робить — багатому родить.
• Бідність не гріх.
• Бідного й мудрі слова мало важать, бідному вареників не їсти: як є мука, то нема сиру.
• Бідному википить, а багатому накипить.
• Бідному все вітер в очі, як удень, так і вночі.
• Бідному у багатого жить — або плакать, або тужить.
• Бідність показує нам наших приятелів.
• Бідняк, що грак — з долини та в байрак.
• Без біди не вмерти.
• Біда без дощу росте.
• Біда бідного шукає.
• Біда бідному без наймита: послав би до млина, та нема кого, пішов би сам, та нема з чим.
• Біда бідою їде і бідою поганяє.
• Біда біду перебуде, одна мине, десять буде.
• Біда біду породила, а біду чорт.
• Біда біду тягне.
• Біда вимучить, біда й виучить.
• Біда гартує чоловіка, як вода залізо.
• Біда і вдень не спить.
• Біда людей єднає.
• Біда помучить, але і жити научить.
• Біда красить, як кип'яток рака.
• Біда куца, а горе чубате.
• Біда біду бачить по сліду.
• Біда навчить калачі їсти.
• Біда навчить і шилом кашу їсти.
• Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі.
• Біда — не вода: ні переплисти, иі перебрести.
• Біда — не дуда: стань в неї дуть, то сльози йдуть.
• Біда не спить, але по людях ходить.
• Біда розум родить і на розум наводить.
• Біда тій курці жити, на котрій яструба вчать ловити.
• Біда тому, хто добра не робить нікому.
• Біда, що вода: несподівано все до хати приходить.
• Біда як іде до кого в гості, то з собою і злидні бере.
• Біда як схоче, то і на гладкій дорозі здибає.
• Біди і грім не заб'є.
• Біди ні продати, ані проміняти.
• Біди не треба шукати — сама прийде до хати.
• Бідою біді не поможеш.
• Біду в гості не просять.
• Біду пусти в двір, а з двору вже не виженеш.
• Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідою буде.
• Швидко йти — біду найдеш, помалу йти — біда тебе найде.
• Буде біді кінець, як нас не стане.
• В біді пізнавай приятеля.
• Вівсяний хліб, вербові дрова — біда готова.
• Від меншої біди втікав, а в більшу попав.
• Для бідного кожні ворота замкнені.
• До бідного приятеля іди коли хоч, а до багатого —коли кличе.
• І у Відні є люди бідні.
• На бідного Макара всі шишки валяться.
• На бідного Хому і дерево пада.
• На бідняка камінь і вгору котиться.
• Ніхто не відає, що бідний обідає.
• Слабий з сильним не борися, бідний з багатим не дружися.
• Тоді любить і сват, як добре мається брат, а коли бідний, то забуде і брат рідний.
• У бідного біда скаче, а дитина їсти плаче.
• У бідного щодня піст.
• У бідного тоді неділя, коли сорочка біла.
• Хоч бідно жив, та в пана допомоги не просив.
• Як умер біднячок — тільки піп та дячок.
• Убогому життя, як собаці на перелазі.
• В убогого все по обіді.
• На світі так ведеться, що вбогий перед багатим гнеться.
• На убогого всюди капає.
• Чоловік убогий — то кінь безногий.
• З хлопами мирно живемо: лани хлопами оремо.
• З хлопа усі живуть, тому його й скубуть.
• Якби не хлоп та не віл, то би пан не жив.
• Старий хлоп, як старий пес: геть із двору або під лавку!
• На темного мужика пре злиднів толока.
• Тягни лямку, поки викопають ямку.
• Б'юся, як риба об лід, а не бачу свій слід.
• І в давні літа була біда.
• Поля, що й курці лапкою нема де ступити.
• Тільки й землі маю, що поза нігтями.
• Дожився: штани одні, а сорочок ще менше.
• Дожились до того, що нема нічого.
• Дожились до того, що хоч серед хати орати.
• Живемо без змін: багатіти немає змоги,а голіти далі нікуди.
• Живемо не горюємо, хліба не купуємо, а просимо.
• Живу й світа не бачу.
• Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді.
• Розживемось, як у пастухи наймемось.
• Розжилась голота коло болота.
• Привикай, коровко, до житньої соломки.
• І хвоста нема в дворі.
• Ні шерстинки в дворі — голий як бубон.
• Ні сідла, ні вузди, ні того, що на нього вузду надівати.
• Біда не сама ходить, а з собою ще й горе водить.
• Шукай добра, біда сама знайде.
• Далеко йшов, а добра не знайшов.
• А що нам за теє браться, коли біди бояться.

Про старість

• Згадала стара, як молодою була.
• Ліпша старого рада, як молодого робота.
• Молода була — дурна була, стара стала — дурніша стала.
• Не лай старого — сам старим будеш.
• Ненадовго старий жениться.
• Не питай старого, а питай бувалого.
• Поважай старих, бо й сам старим будеш.
• Сів старий, зажурився, а далі встав, підголився.
• Слухай старих людей, то й чужого розуму наберешся,й свого не загубиш.
• Сонце заходить — старим радість.
• Старе скаже на глум, а ти бери на ум.
• Старе, як мале: що побачить, того й просить.
• Що старе, що мале, що дурне.
• Старий, старий, але ярий.
• Старий, а як скаже та прикаже, то й молодий не справиться.
• Старий багато знає, а ще більше забув.
• Старий кінь борозни не псує, та й глибоко не оре.
• Старий ворон пусто не кряче.
• Старий говорить, говорить, та й направду виходить.
• Старий кіт, а масло любить.
• Старий не той, що багато літ має, а той, хто здоров'я шукає.
• Старий про старе й думає.
• Старий стару хвалить, що добрий борщ зварить, а молодий свою гудить: що не зварить, то спаскудить.
• Старий хоче спати, а молодий гуляти.
• Старі крутяться, а молоді учаться.
• Старого горобця на полову не зловиш.
• Старого вчити — що мертвого лічити.
• Старого дерева не випрямиш.
• Старого чоловіка для поради держи.
• Старому женитися і ніч коротка.
• Старому брехати — не ціпом махати.
• Старому подушечки, а молодому ігрушечки.
• Старому піч, як малому колиска.
• Старому та хворому годи завше, як малому.
• Сядьмо, старий, в парі, щоб гречка родила.
• Такий старий, що пам'ятає, як його батька хрестили.
• У старого голова, як решето: багато було, та висіялося,
• У старого жінка молода — велика біда.
• Чим старіший, тим мудріший, чим молодший, тим дорожчий.
• «Чого чорт мудрий?» — «Бо старий!»
• Шануй старих — молоді тебе пошанують.
• Шукай правди у старих, а сили у молодих.
• Як єсть старий куст, так і двір не пуст, а як єсть старі люди, так і всього прибуде.
• І чорт на старість у монахи пішов.
• Не роками старість гарна, а ділами.
• Слухай, слухай та на вус мотай, а під старість як знахідка буде.
• Старість іде і хвороби веде.
• Старість — не радість, горб — не користь.
• Старість не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом.
• Від гніву старієш, від сміху молодієш.
• Незчувся, коли й постарівся.
• Старять годи і тяжкі пригоди.
• Тримайся того порога, перед котрим зістарівся.
• Цікаві скоро старіються.
• Якби знову на світ народитися, знав би, як не старітися.
• Сиве волосся — ласка молода.
• Сивина в голову — біс у ребро.
• Сивина в бороду — розум в голову.
• Хто сивий — не конче мудрий, а лише старий.
• Волос сивіє, а голова шаліє.
• Як голова сивіє, то чоловік мудріє.
• Три дні до смерті, та ніяк не доживеш.
• І не мірошникує, а голова борошном припала.
• Зігнувся в три погибелі.
• Добрі зуби, що кисіль їдять.
• Куди йому кисіль їсти, коли він кваші не вкусить.
• Тоді дали хліба, як зубів не стало.
• Не в час даєш хліба густо, коли зубів у губі пусто.
• Був кінь, та з'їздився.
• Кисіль зубів не псує.
• Коли зубів не маю, тоді горіхи принесли.
• Вже мені вдолину йде, а тобі вгору.
• Як мале падає, бог перину підставляє, а старе падає,
• чорт борону підставляє.
• До пори збан воду носить, прийде пора — заголосить.
• Доки здоров'я служить, то чоловік не тужить.
• Без здоров'я нема щастя.
• Без здоров'я ніщо чоловікові не миле.
• Бережи і шануй честь змолоду, а здоров'я — під старість.
• Бережи одежу знову, а здоров'я змолоду.
• Було б здоров'я, а все інше наживем
• Було б здоров'я, а все інше купимо (сучасний варінт)
• Вартість здоров'я знає лише той, хто його втратив.
• Весела думка — половина здоров'я.
• Веселий сміх — здоров'я.
• Все можна купити, тільки здоров'я ні.
• Глянь на вид і про здоров'я не питай.
• Горе стихає, а здоров'я зникає — і радість минає.
• Держи голову в холоді, а живіт в голоді — будеш здоров.
• Добре здоровому вчити хворого.
• Здоровий злидар щасливіший від хворого багача.
• Здоровий хворого не розуміє.
• Здоровий, як циганова коняка: день біжить, а три лежить.
• Здоровому все на здоров'я йде.
• Здоровому здається, що ніколи не захворіє.
• Розпутне життя в молодості приносить хворобу на старості.
• Яка молодість, така й старість.
• Інший молод роками, та старий ділами.
• Коли молод бував, під колінця голубця вибивав, а як стар став, всього того перестав.
• Молоде пиво шумить.
• Молода кров кипить.
• Молода, як горіх, так і проситься на гріх.
• Молоде — золоте, а як ляже спати, то не може встати.
• Молоде на всі сторони гнеться.
• Молоде орля, та вище старого літає.
• Молодий місяць не всю ніч світить.
• Молодий може вмерти, а старий мусить.
• Молодий та зелений, як гарбуз у спасівку.
• Молодого кров гріє.
• Не розуміє молодий старого, аж доки сам ся не постарів.
• Нагинай гілляку, доки молода.
• Не можна покласти стару голову на молоді плечі.
• Не розкошуй замолоду, бо на старість будеш бідувати.
• Нехай гуляє молодь, більш копи лиха не наробить.
• Сіла між молодими і помолодшала.
• Треба змолоду кості гризти, аби на старість м'ясо їсти.
• Хоч молодий роками, та старий розумом.
• Хто змолоду балує, то під старість старцює.
• Рожа червона, та й та блідне.
• На свіжий цвіток і бджола сідає, а зів'ялий обминає.
• Нове ситечко на кілочку, а як пристариться, садять квочку.
• Добрі зуби і камінь перегризуть.
• Болять старі кості за гріхи молодості.
• Він не старий, але давній.
• В старій печі сам чорт палить.
• Горе старому вдома самому.
• Дай, боже, старим очі, а молодим розум.
• Де старий ногою, там молодий головою.